Президент України Володимир Зеленський заявив, що Будапешт протягом останніх років активно розвивав агентурну мережу на Закарпатті та цікавився питаннями оборони. За його словами, угорська сторона намагалася отримати інформацію про розташування систем протиповітряної оборони, дислокацію військових підрозділів та настрої місцевого населення щодо потенційної присутності угорських миротворців у регіоні.
Про це глава держави розповів в інтерв’ю угорському виданню Válasz Online, коментуючи гучний шпигунський скандал навколо діяльності військової розвідки Угорщини KNBSZ в Україні.
За словами Зеленського, українська сторона володіє фото- і відеоматеріалами, які підтверджують організацію розвідувальних зустрічей KNBSZ на території Угорщини. Президент наголосив, що може оприлюднити ці докази за потреби, і підкреслив — зібрана інформація стосується не лише позицій військ, а й списків питань, які цікавили угорську розвідку.
За його даними, мережа агентів формувалася з 2021 року, а найбільш гострі питання безпеки почали активно порушуватися вже у 2024-2025 роках. Остання зафіксована передача даних відбулася у березні цього року.
Розвідка, паспорти і питання миротворців
Зеленський зазначив, що до початку війни українська влада вже припинила незаконну роздачу закарпатських паспортів. Проте нинішню справу вирішили оприлюднити саме через характер зібраних матеріалів: до них увійшли питання щодо настроїв населення, можливості розміщення військ і навіть форми оплати агентам KNBSZ.
Президент підкреслив, що збирання подібної інформації під час війни викликає логічні питання — на чию користь працюють угорські спецслужби, якщо НАТО не замовляло таких розвідданих.
Зеленський також звернув увагу на політичну складову — на його думку, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан використовує українську тематику у власних політичних інтересах, чим посилює радикалізацію угорського суспільства й грає на руку Кремлю.
«Я не можу усміхатися та обіймати, коли бачу, що насправді відбувається. Якщо Орбан готовий до належних стосунків, ми знайдемо для них рамки», — зазначив президент.
Розвиток шпигунського скандалу: реакція країн
У травні цього року Служба безпеки України повідомила про викриття агентурної мережі воєнної розвідки Угорщини. Двоє угорських шпигунів були затримані, а суд обрав їм запобіжний захід. Метою агентів був збір відомостей про оборону Закарпаття, вразливі місця у системі ППО та суспільно-політичні настрої у разі появи угорських військ у регіоні.
Після розголосу скандалу Київ та Будапешт обмінялися висилками дипломатів: угорська сторона видворила двох українських працівників посольства, натомість Україна відповіла аналогічним кроком.
20 травня держсекретар з питань публічної дипломатії Угорщини Золтан Ковач заявив, що будапештські спецслужби виявили ще двох нібито українських шпигунів, які намагалися отримати інформацію через опозиційних політиків, а також займалися пошуком військових та енергетичних даних.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан своєю чергою наголосив, що Угорщина активно запобігає шпигунству, а уряд знайомий із доказами діяльності українських агентів на території країни.
Усе це лише посилює напругу у відносинах між Україною та Угорщиною та створює нові виклики для діалогу на тлі війни та європейської інтеграції Києва.
