Спроби Росії посварити українців за мовою, релігією або місцем проживання фактично не дають результату. Натомість головною лінією напруження у суспільстві сьогодні стає політична ненависть – саме на цьому, за словами експертів, і концентруються російські інформаційні операції.
Таку оцінку ситуації висловив викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Бізнес-школи УКУ Валерій Пекар на своїй сторінці в facebook.com. Він переконаний, що традиційні теми для розколу, на які довго робила ставку російська пропаганда, в Україні не спрацювали.
Політолог нагадує – протягом тривалого часу російські наративи намагалися посіяти ворожнечу між українцями за різними ознаками. Йшлося про поділ на схід і захід країни, протиставлення тих, хто виїхав за кордон, і тих, хто залишився, а також про різницю між заможними та бідними громадянами.
Серед тем, на які активно тиснула пропаганда, були також мова спілкування, релігійна приналежність та регіон походження. Проте, як показують соціологічні дослідження, ці лінії поділу не стали визначальними для українського суспільства.
«Росіяни тривалий час намагаються нас розколоти за якимись стандартними розломами. Схід – захід, виїхав – залишився, бідні – заможні, мова в побуті, церква тощо тощо. Нічого не виходить. Соціологія показує: немає цих розломів», – зазначив Валерій Пекар.
За його словами, українці загалом демонструють доволі толерантне ставлення до людей з інших регіонів, інших мовних середовищ або конфесій. Однак зовсім інша реакція виникає, коли йдеться про політичні погляди.
Найбільшу неприязнь, за спостереженнями експерта, викликають прихильники інших політичних сил. Причому ця ворожість є взаємною і доволі стійкою.
«Це взаємно. І це не вдається прибрати. Бо тисячі людей щодня роблять щось для того, щоб зменшити мовні, етнічні, релігійні розколи. А політичні розколи, навпаки, намагаються збільшити. Таке було вже сто з гаком років тому. І тоді погано закінчилося», – зауважив політолог.
Валерій Пекар підкреслює – російська сторона добре пам’ятає історичні уроки і активно використовує політичні суперечності українців у своїх інформаційних кампаніях.
Зокрема, будь-яка дезінформація або навіть відверто абсурдний фейк може швидко поширитися, якщо його пов’язати з конкретними політичними лідерами або їхніми прихильниками.
У такій ситуації виникають типові сценарії, які підживлюють конфлікт у суспільстві:
- прихильники однієї політичної сили готові повірити у найгірші звинувачення на адресу опонентів без жодних доказів
- публічні особи, пов’язані з політичними командами, стають об’єктами підозр у зраді або корупції
«Немає такої дурної чи страшної речі, яку не міг би зробити Порошенко, на думку прихильників Зеленського, та Зеленський, на думку прихильників Порошенка. Те саме стосується й афілійованих з ними осіб», – зазначає Пекар.
Він додає, що в інформаційному просторі легко з’являються фантастичні звинувачення – від масштабної корупції та контрабанди до вигаданих змов і співпраці з ворогом.
Політолог наголошує, що особливо активно така атмосфера загострюється напередодні виборів. Проте, за його словами, у випадку втрати державності жодних виборів узагалі не буде.
«Це небезпечно – не можна дітям гратися із сірниками, бо спалять всю країну. Фільтруйте. Не вірте всім фейкам, які лунають з усіх боків… Не треба дарувати Москві перемог», – підсумував Валерій Пекар.
