Через небезпечного шкідника в Ужгороді запровадили карантинний режим. Наразі там активно ліквідують осередки зараження. Спеціальні бригади зачищають вулицю Героїв 128-ї бригади вже другий тиждень поспіль. Головна мета робіт – зупинити поширення смарагдової ясеневої вузькозлатки. Водночас екоактивісти пропонують випробувати нові методи захисту дерев, які ще не встигли постраждати від комах.
Для безпеки транспортування деревини діють суворі правила. Її перевозять виключно у закритих контейнерах. Про це детально розповіла в.о. керівника обласного управління фітосанітарної безпеки Марина Білак. Порушення цих логістичних вимог загрожує швидким розповсюдженням златки на інші зелені зони міста.
Знищення залишків рослин відбувається за спеціальною схемою. Спалювати гілки на прибудинкових територіях суворо заборонено. Як пояснила Олександра Турянчик з міського відділу благоустрою, відходи везуть на комунальний майданчик підприємства “КШЕПКП”.
Проте у процесі робіт виникли певні труднощі. Представниця ініціативи “Міські дерева” Євгенія Мучичка зафіксувала, що на місцях зрізів досі лишаються пні. Вона наголосила на важливості їх повного видалення. Залишати такі залишки не можна.
“Ми будемо наголошувати на вирубці цих пнів. Адже зараз іде в основному стовбурна вирубка, щоб локалізувати карантинного шкідника”, — розповів в.о. начальника відділу карантину рослин обласного управління Держпродспоживслужби Мирослав Манько.
Санітарні правила забороняють будь-який вивіз ураженої деревини за межі встановленої карантинної зони.
Здоровим ясенам у місті намагаються знайти альтернативний захист. За кордоном для цього роблять хімічні уколи в стовбури. Проте вітчизняні стандарти наразі не містять таких кроків.
Врятувати хворе дерево ін’єкцією вже не вдасться. Під його корою повністю зруйновані судини. Проте профілактика здорових екземплярів має сенс, вважає Євгенія Мучичка.
“Офіційно в Україні в нас нема саме застосування стовбурних ін’єкцій щодо ліквідації та локалізації карантинного організму ясеневої златки. Науково немає підтверджено застосування цих стовбурних ін’єкцій”, — пояснила Марина Білак.
Місцеві чиновники вирішили звернутися до науковців. Запити щодо ін’єкцій направили до Інституту захисту рослин НААН та ще двох інституцій. Фахівці мають надати офіційні рекомендації.
