Проєкт будівництва вітрової електростанції на полонині Руна на Закарпатті пройшов перевірки та отримав погодження профільного міністерства. За результатами аналізу, порушень земельного, містобудівного та екологічного законодавства не виявили.
Йдеться про будівництво ВЕС на території Тур’є-Реметівської громади. У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства повідомили, що всі подані матеріали були розглянуті в межах чинних процедур, а забудовник має необхідні дозвільні документи.
Під час аналізу проєкту фахівці зосередилися на впливі майбутньої станції на довкілля та відповідності документації встановленим вимогам. Зокрема, оцінювали розташування об’єктів щодо природоохоронних територій і потенційні ризики для екосистем.
- наближеність до об’єктів природно-заповідного фонду
- відстані до пралісів та їх охоронних зон
- вплив на птахів і кажанів
- належність території до Смарагдової мережі
У відомстві зазначили, що екологічні дослідження показали низький рівень негативного впливу на фауну. Територія планованої діяльності не входить до природно-заповідного фонду, а всі об’єкти ВЕС розміщуються на допустимій відстані від охоронних зон.
“Територія, де планується будівництво станції та інфраструктури до неї, розташована за межами пралісів, водно-болотних угідь міжнародного значення та не входить до природно-заповідного фонду”, — заявили у Міністерстві.
Згідно з розрахунками, мінімальні відстані до об’єктів природно-заповідного фонду та пралісів становлять 80, 140 і 490 метрів, що, за висновками фахівців, не порушує охоронні зони.
У міністерстві також наголосили, що полонина Руна не є первинною дикою територією. Ще у 1960-х роках тут функціонував військовий об’єкт тропосферної мережі управління та зв’язку, залишки якого збереглися донині.
Проєкт не передбачає вирубку лісів у межах процедури оцінки впливу на довкілля. Доступ до будівельних майданчиків здійснюється наявною бетонною дорогою, а технологічні проїзди плануються безпосередньо в межах полонини.
Окремо підкреслюється, що можливі лісові дороги, які можуть споруджуватися державним підприємством “Ліси України”, не є частиною проєкту вітроустановок.
У міністерстві підтвердили, що інвестор розпочав підготовчі будівельні роботи, зокрема зведення фундаментів, ще під час судового оскарження дозвільної документації та до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.
“Чинний закон не містить прямої заборони такого підходу, тому визнати діяльність недопустимою лише з цієї причини неможливо. Водночас ми не підтримуємо практик, які можуть створювати ризик обходу екологічних процедур”, — зазначили у відомстві.
У зв’язку з цим Міністерство ініціює напрацювання змін до законодавства, щоб унеможливити подібні ситуації в майбутньому та посилити інтеграцію механізмів оцінки впливу на довкілля.
Рішення міністерства ухвалене на тлі тривалих дискусій довкола будівництва ВЕС на полонині Руна. Раніше природоохоронні організації заявляли про ризик створення прецеденту, який дозволить забудовникам починати роботи без ключового екологічного висновку.
“Якщо буде позитивний висновок, це стане сигналом, що можна починати будівництво без основного екологічного документа. Фактично йдеться про легалізацію порушення”, — заявляла керівниця ГО “Save Пікуй” Наталія Вишневська.
У 2025 році в області відбувалися пікети з вимогою зафіксувати екологічні порушення, а також судові процеси, пов’язані з висвітленням теми будівництва вітропарку. Водночас компанія-забудовник наполягає, що її дії відповідають законодавству.
У міністерстві підкреслюють, що розвиток відновлюваної енергетики є стратегічним напрямом для України, особливо в умовах війни. З жовтня 2025 року російські обстріли пошкодили 8,5 ГВт генеруючих потужностей, зокрема тепло- та гідроелектростанції.
За час повномасштабного вторгнення Україна ввела в експлуатацію близько 260 МВт вітрової та 850 МВт сонячної генерації. Згідно з Національним планом з енергетики та клімату, до 2030 року частка відновлюваних джерел має зрости щонайменше до 27%, тоді як нині вона становить близько 11%.
Таким чином, проєкт ВЕС на полонині Руна опинився на перетині екологічних застережень, правових процедур і державної потреби у зміцненні енергетичної незалежності.
