Театр має дивувати та дарувати емоції. У цьому переконаний директор Закарпатського обласного академічного музично-драматичного театру Рудольф Дзуринець. В інтерв’ю ветеран російсько-української війни відверто розповів про свій шлях адаптації після повернення з передової, масштабну модернізацію закладу та гучні прем’єрні плани колективу.
Нині установу готують до закриття 105-го сезону. Фінальні аккорди заплановані на 27–28 червня одразу на трьох сценічних майданчиках. Глядачам покажуть чотири різножанрові постановки. Режисерка Яна Богомолова представить моновиставу “Децима” на експериментальній сцені “Трюм”. Тим часом на малій сцені Михайло Фіщенко презентує глибоку людську драматургію “Осіння історія”, орієнтовану на старше покоління. Юних відвідувачів на великій сцені порадують дитячою казкою “Дзеркало бажань” від Любомира Геляса, а вечірній час прикрасить відновлений аншлаговий хіт “Інша” у постановці самого директора.
Раніше закриття сезонів проходило інакше. Традиційно колектив показував шекспірівську трагедію “Річард III” на мальовничих руїнах Невицького замку. Минулого року такий показ відбувся 12 липня 2025 року, а згодом виставу вдало повторили. Тепер завдяки домовленостям з Оноківською громадою виступи просто неба офіційно стануть щорічною традицією. Оновлену патріотичну класику показуватимуть глядачам 23 та 24 серпня.
Повернення керівника до цивільного життя було складним. Чоловік цілий рік проходив медичну реабілітацію і перебував у замкнутому особистому просторі. Він тимчасово віддалився від дружини та родини, які дали йому необхідний час для відновлення сил. Згодом внутрішній поштовх повернув ветерана до мистецтва. Він очолив установу рівно три роки тому.
Перші враження від закладу були шокуючими. Рудольф Дзуринець згадує, як відвідав виставу “Про що плачуть верби” і побачив у величезному залі на 800 місць лише 12 людей. Війна та загальна апатія відлякали публіку. Тоді новопризначений очільник зрозумів потребу негайних кардинальних реформ.
Генеральне прибирання розпочалося миттєво. Вже 17 червня, через два дні після призначення, команда взялася розчищати захаращені чагарники з боку вулиці Івана Чендея, де роками накопичувалися шприци, пляшки та будівельні відходи. Слідом за цим стартували масштабні роботи на фасаді будівлі. Фахівці змонтували 368 нових сучасних світильників. У результаті Ужгород отримав єдину культурну споруду в країні, яка щовечора підсвічується патріотичними синьо-жовтими кольорами.
Зараз репертуарна політика повністю переосмислена. Директор ретельно аналізує відвідуваність і смаки ужгородців та вимушених переселенців. Оновлення вистави “Інша” зумовлене її колишнім шаленим успіхом, який перервався через технічні проблеми та дефіцит акторів-чоловіків. Керівництво сміливо експериментує з малопопулярними раніше моновиставами та розширює дитячий репертуар. Команда працює як єдиний злагоджений організм.
