Повномасштабна війна Росії проти України стала ключовим фактором, який змінює логіку міжнародних відносин і формує новий тип глобального протистояння. Йдеться не лише про регіональний конфлікт, а про ширший процес, що впливає на баланс сил у світі.
Таку оцінку дав політолог і міжнародний оглядач Віталій Каспрук, аналізуючи сучасні геополітичні тенденції.
За його словами, після завершення Холодної війни світ певний час існував у форматі однополярності з домінуванням Сполучених Штатів, однак нині ця модель поступово змінюється.
Натомість формується більш складна картина – із розпорошеними центрами сили та зростанням конкуренції між державами і блоками.
Глобальні ризики посилюються
Аналітик звертає увагу на низку факторів, які можуть призвести до загострення ситуації у світі.
Перший із них – ризик прямого зіткнення між НАТО та Росією.
Москва регулярно здійснює провокаційні дії біля кордонів Польщі та країн Балтії. Це створює постійну загрозу відкритого конфлікту, а ядерний шантаж і доктрина ескалації знижують бар’єр застосування зброї масового ураження
Другим важливим аспектом він називає формування нової архітектури глобального протистояння.
Йдеться про так званий ревізіоністський блок, у якому Росія дедалі більше виступає молодшим партнером Китаю разом із Іраном та Північною Кореєю.
Третій напрямок ризиків пов’язаний із ситуацією в країнах Глобального Півдня.
Війна посилила продовольчу та енергетичну кризу, що збільшує розрив між бідними та багатими державами. Це відкриває можливості для впливу авторитарних режимів
Ще одним елементом сучасного протистояння стає гібридизація війни.
Окрім бойових дій, дедалі важливішими стають інформаційні кампанії, кібератаки, економічний тиск та енергетичні інструменти впливу. Конфлікт уже відбувається, хоча і без формального оголошення війни
Економічний фактор також відіграє значну роль у глобальній нестабільності.
Порушення логістичних ланцюгів, енергетична криза в Європі та коливання цін на продовольство створюють нові точки напруги, особливо у вразливих регіонах
Окремо експерт наголошує на затяжному характері війни.
Станом на 2026 рік конфлікт має риси позиційного протистояння. Війна на виснаження підвищує ризик радикальних рішень і розширення бойових дій
Завершальним ризиком він називає трансформацію світового порядку.
Йдеться не про зникнення традиційних союзів, а про зміну їхньої ролі та паралельне формування нових центрів впливу.
Посилюється роль Китаю, який просуває власні ініціативи, зокрема BRICS. Індія, Туреччина, Бразилія та країни Перської затоки також дедалі активніше діють як самостійні гравці, формуючи багатовекторну політику
Світ входить у фазу гібридного конфлікту
Віталій Каспрук підкреслює, що війна в Україні давно вийшла за межі локального протистояння і стала каталізатором системної кризи міжнародного порядку.
Частина експертів уже говорить про нову гібридну світову війну, тоді як інші вважають, що механізми стримування ще працюють. Водночас рівень нестабільності залишається одним із найвищих за десятиліття
На його думку, поєднання кількох факторів – від формування нових блоків до економічних потрясінь – створює передумови для ширшого глобального протистояння.
Найбільш імовірним сценарієм є не класична світова війна, а тривалий розпорошений конфлікт, де регіональні кризи взаємопов’язані та взаємно підсилюють одна одну
У цьому контексті російсько-українська війна перетворюється на визначальний елемент нової архітектури глобальної безпеки.
Раніше полковник британської армії у відставці Філіп Інгрем також припускав, що подальша ескалація в Європі та на Близькому Сході може спричинити розгортання конфлікту в Південно-Східній Азії, що стане ознакою початку Третьої світової війни.
