Українці вимагають негайного втручання держави у питання збереження екосистем Карпат. Петиція, ініційована ветераном та біологом Андрієм Тупіковим, офіційно подолала необхідний бар’єр. Станом на ранок 26 березня звернення підтримали 25 264 громадяни, що зобов’язує главу держави надати офіційну відповідь на підняті проблеми.
Законодавчі ініціативи та екологічні вимоги
“Мета петиції — привернути увагу до проблеми Карпат, особливо зараз, коли на території України триває війна. Треба зосереджувати свої зусилля насамперед на стійкості держави, а не на розбудові бізнесу для відпочинку”, — пояснив свою позицію Андрій Тупіков у коментарі для медіа.
Автор документа пропонує розробити та внести до парламенту законопроєкт про сталий розвиток регіону. Ключові пункти включають повну заборону суцільних рубок лісу та будь-якого масштабного будівництва на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. Також висунуто вимогу щодо розширення природно-заповідного фонду через створення нових національних парків і заказників.
Крім того, ветеран наполягає на скликанні засідання Ради національної безпеки і оборони. На його думку, екологічна ситуація в Карпатах досягла рівня загрози національній безпеці, що потребує негайного розгляду під головуванням президента.
Науковці підтримують громадську ініціативу, наголошуючи на унікальності регіону. Кандидатка біологічних наук Оксана Станкевич-Волосянчук зазначає, що українське високогір’я є критично важливим для всієї Європи, оскільки через нього пролягають ключові шляхи міграції птахів до Африки. Будь-яке втручання в цей ландшафт неминуче призведе до втрати біорізноманіття.
“У нас для того, щоби підключити електростанцію, потрібно будувати абсолютно нові дороги, вирубувати гектари лісів, будувати лінії електропередач, знову вирубувати гектари лісів. Тобто це надзвичайно важкі проєкти, які завдають серйозного впливу на дику природу. Ну ризиків є дуже багато. Є ризики, які пов’язані із зсувами, і з повенями, ризики втрати біорізноманіття — це в першу чергу. Ну і ми відчуємо, що ми втратимо досить великі площі природних екосистем. Це ми відчуємо дуже швидко”, — акцентує біологиня.
Експертка підкреслює, що енергетичний розвиток не обов’язково має нищити гори. Альтернативою є будівництво об’єктів в агроландшафтах, де існують зручні під’їзні шляхи та можливість швидкого підключення комунікацій без шкоди для дикої природи, як це реалізується, наприклад, на Волині.
“От ми можемо бачити зараз проєкт на Волині. Тому що вони збудовані в агроландшафтах. Легкий під’їзд, швидко можна вирити котловани, підвести комунікації, встановити, запустити”, — зауважує Оксана Станкевич-Волосянчук.
Юридичний аспект справи також є вагомим. Юристка Ярослава Івашко пояснює, що хоча петиція не гарантує автоматичного прийняття радикальних рішень, вона є потужним інструментом офіційного реагування. Тепер президент зобов’язаний не лише розглянути питання, а й надати громадянам вмотивовану та аргументовану відповідь.
“Захист таких територій, він можливий лише комплексно. По-перше, треба звертатись до комісії для проведення перевірок щодо впливу на довкілля. По-друге, звичайно, громадський контроль. Без нього нікуди, тому що завдяки громадському контролю такі питання будуть гостро порушуватися і під пильним контролем уже оцінюватися. Також потрібно звертатися до суду щодо подання заяв про забезпечення позову і таким чином можна зупиняти певне будівництво або вже порушення захисту довкілля”, — зазначає правниця.
“Якщо ми зараз імплементуємо всі ті норми природоохоронні, які від нас вимагаються в рамках євроінтеграції, то ми побачимо, що діяльність, яку наразі розгортають, у високогірній частині Карпат, її буде неможливо взагалі там провадити. Але все ж таки мета петиції — розробити законопроект, в першу чергу, який би комплексно міг захищати ці території і визначати чіткі умови використання цих територій”, — резюмує Андрій Тупіков.
Хронологія подій навколо полонини Руна
Ситуація довкола високогір’я загострилася ще у травні 2025 року, коли активісти пікетували Держекоінспекцію на Закарпатті. Головною претензією було будівництво вітропарку на полонині Руна без обов’язкового екологічного висновку про вплив на довкілля, що суперечить чинному законодавству.
У відповідь компанія “Вітряні парки України” розпочала судові процеси проти журналістки Олени Мудрої, вимагаючи захисту ділової репутації та грошової компенсації. Представники забудовника стверджують, що початок робіт до отримання екологічного висновку нібито не є порушенням закону.
Тим часом на місцевому рівні депутати Тур’є-Реметівської сільради оперативно змінили конфігурацію земельних ділянок на полонині на користь енергетичного проєкту. Це рішення ухвалили саме тоді, коли природозахисники намагалися потрапити на засідання. Згодом, у серпні, свою оцінку діям на Руні надав і суд.
Попри протести екологів, Міністерство економіки та довкілля на даному етапі погодило будівництво на Руні. Офіційні перевірки в Тур’є-Реметівській громаді наразі не виявили порушень містобудівних норм, хоча громадськість продовжує наполягати на недопустимості забудови унікальних полонин.
