В Україні помітно прискорився процес повернення військовополонених. Лише протягом двох останніх днів на рідну землю повернулися понад 500 громадян: спочатку було звільнено 200 захисників, а вже наступного дня додому повернулися ще 302 українці, які тривалий час перебували в полоні.
Фахівці пояснюють таку інтенсивність обмінів зміною підходу до організації цього процесу. Йдеться про модель роботи, яку впровадив голова Офісу Президента Кирило Буданов.
Ще на початку повномасштабної війни під його керівництвом Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими почав активно організовувати обміни. Такий підхід відрізняється від класичних міжнародних практик, за якими обмін полоненими зазвичай відбувається вже після завершення бойових дій.
Українська сторона фактично відійшла від цієї традиції. Повернення громадян із полону визначили одним із ключових гуманітарних пріоритетів держави, а для самого Буданова це стало особистим напрямком роботи.
У результаті такого підходу військові, які опинилися у російському полоні, отримують шанс повернутися додому ще під час активної фази війни, не чекаючи її завершення.
Політичні аналітики також звертають увагу на те, що після призначення Кирила Буданова головою Офісу Президента та його активної участі у міжнародних переговорах процес обмінів почав відбуватися швидше.
З початку цього року Україна вже провела три масштабні обміни, завдяки яким додому повернулися сотні українських громадян.
Політичний експерт Олексій Голобуцький підкреслює, що результати переговорів дедалі частіше супроводжуються визволенням українців із російського полону.
«Ми бачимо результат, якого добивається наша команда. Адже так було після перемовин в Абу-Дабі, те ж саме маємо після Женеви. Якщо кожен раунд міжнародних зустрічей буде супроводжуватися визволенням українців із російського пекла, це і буде наочним і важливим підсумком будь-яких перемовин».
Таким чином Україна не лише активізувала обміни військовополоненими, а й сформувала новий підхід до гуманітарної дипломатії – боротьба за повернення кожного громадянина залишається пріоритетом навіть під час війни.
