У Верховній Раді не набралося голосів для ухвалення поправки, яка дозволяла б зводити вітрові електростанції в Карпатах без проведення оцінки впливу на довкілля. Для ухвалення рішення не вистачило одного голосу: 225 депутатів висловилися “за”, семеро були “проти”, 44 утрималися, а ще 48 народних обранців не голосували.
Про це повідомила голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів. Вона назвала результат голосування «проміжною перемогою», адже будівельні роботи вже ведуться, а на полонинах готують фундаменти для майбутніх вітряків. За словами Федорів, ключові інтереси у цьому процесі належать колишньому нардепу і ексчлену «Партії регіонів» Максиму Єфімову, чиї виробничі потужності були релоковані з Краматорська на Закарпаття. «Вони вже вклали кошти і не зупиняться. Потрібно уважно стежити, щоб нові законопроєкти не містили подібних прихованих правок», – наголосила вона.
Федорів також зазначила, що правку до законопроєкту №13174, який стосувався захисту прав власників зруйнованої внаслідок війни нерухомості, лобіювали депутатки Антоніна Славицька з колишньої «ОПЗЖ» та голова «Слуги народу» Олена Шуляк.
Нардепка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко заявила у своєму Telegram, що монобільшість прагнула ухвалити документ, який дозволив би під час воєнного стану та ще три роки після нього зводити вітропарки без екооцінки, а також закрити всі адмінсправи щодо шкоди довкіллю.
Що передбачає ухвалений закон №13174
Попри відхилену поправку, сам законопроєкт №13174 був прийнятий 8 жовтня. Він встановлює:
- можливість для власників зруйнованої нерухомості або їхніх спадкоємців отримати земельні ділянки без проведення земельних торгів;
- спрощення передачі землі під час воєнного стану та протягом 5 років після його завершення без містобудівної документації, якщо зберігається цільове призначення;
- звільнення від орендної плати дипломатичних установ у передбачених випадках;
- можливість зміни розмірів охоронних зон магістральних трубопроводів;
- уточнення статусу ставків як водних об’єктів місцевого значення;
- спрощення проведення екооцінки для об’єктів оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури.
Будівництво вітряків на Закарпатті
Ситуація з вітропарками на Закарпатті викликає хвилю критики з боку екологів. У травні 2025 року місцеві активісти протестували біля Державної екоінспекції через будівництво вітроелектростанції на полонині Руна без висновку оцінки впливу на довкілля. У червні компанія «Вітряні парки України» подала до суду на журналістку Олену Мудру, яка повідомила про порушення під час будівництва.
Також у червні депутати Тур’є-Реметівської сільради ухвалили рішення на користь забудовників, змінивши конфігурації земельних ділянок. А у серпні в Жденіївській сільраді погодили виділення 216 гектарів землі під нові вітроустановки між селами Розтока, Кічерний, Перехресний і Буковець.
Природоохоронці наголошують, що Верховинський Вододільний хребет, де планують будівництво, є унікальною екосистемою з пралісами та рідкісними субальпійськими територіями. Прокладання доріг і фундаментів для вітряків може призвести до руйнування ландшафту та втрати природоохоронних зон.
У Нижньоворітській громаді вже доставили лопаті для нової вітроустановки потужністю 5,2 МВт. Довжина кожної лопаті сягає 78 метрів, а вага – 28 тонн. Першу вітрову електростанцію тут запустили ще у серпні 2024 року.
