У закарпатському селі Бороняво на Хустщині Різдво щороку оживає в особливій формі – з колядою, театралізованими рухами та деревʼяним драконом. Тут і досі водять Шархань – обряд, якого більше немає ніде в Україні.
Боронявський Шархань – це різдвяне дійство з давнім корінням, яке поєднує спів коляди “Радість нам ся являє” з рухомою деревʼяною конструкцією у вигляді дракона. Саме з ним місцеві парубки ходять колядувати на Різдво, зберігаючи традицію, що передається з покоління в покоління.
Для учасників обряду важливий не лише сам виступ, а й підготовка до нього. Вони зізнаються: участь у Шархані для них – це спосіб зберегти памʼять про своє село і передати її дітям.
“Подобається сам процес, підготовка. Хочемо, щоб наші діти не забували про наші традиції”, – розповідають учасники різдвяного дійства.
У селі наголошують: цей звичай є винятковим не лише для Закарпаття, а й для всієї країни. Завідувачка сільського клубу Любов Бонкало каже, що подібного обряду більше ніде не зафіксовано.
“Такого обряду немає ніде – лише в селі Бороняво. Саме тут на Різдво водять Шархань – такого «дракончика». Хлопці йдуть колядувати з ним до дівчат, і цього звичаю більше немає ніде в Україні”, – зазначає Любов Бонкало.
Сьогодні Боронявський Шархань визнаний частиною нематеріальної культурної спадщини регіону. І попри зміну часу, обряд продовжує жити – завдяки тим, хто щороку виходить на різдвяні вулиці з драконом, колядою і памʼяттю про свої корені.
