7–8 листопада в Ужгороді відбулося спільне виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу та Комітету з питань екологічної політики та природокористування. За підтримки Консультативної місії ЄС в Україні учасники говорили про плани з будівництва вітропарків у Закарпатській області, процедури оцінки впливу на довкілля, стан державної політики у сфері зеленої енергетики та потребу країни в альтернативних джерелах електроенергії. Про перебіг дискусії повідомила журналістка Суспільного з місця події.
Голова комітету з питань інтеграції до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що суперечки довкола встановлення вітроустановок складні в усіх країнах Євросоюзу, але там уже зроблено багато висновків з минулих помилок. За її словами, Україні варто максимально враховувати європейський досвід і діяти з огляду на енергетичну та екологічну безпеку, а також державну незалежність. «Нам би важливо в своїх діях максимально врахувати той досвід і діяти відповідно для енергетичної незалежності, екологічної незалежності і для, в принципі, незалежності України як суверенної демократичної європейської правової держави», – зазначила вона.
Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко повідомив, що в межах парламентського контролю депутати заслухали представників органів влади, забудовника, бізнесу, громадськості, а також прокуратури та правоохоронних або інших контрольних органів. Надану інформацію комітети візьмуть до уваги при підготовці подальших законодавчих рішень. Водночас він підкреслив необхідність неухильного дотримання чинних вимог під час планування, погодження та реалізації проєктів з будівництва вітрових електростанцій – від стратегічної екологічної оцінки до ОВД – із дотриманням принципів законності, гласності, прозорості та доступу громадян до обговорення і інформації.
За словами Бондаренка, для запобігання можливим соціальним і екологічним ризикам комітети рекомендуватимуть провести аналіз стану реалізації діючих та запланованих об’єктів. «Ми вирішили рекомендувати Міністерству економіки, довкілля і сільського господарства спільно з Міністерством енергетики, Міністерством розвитку громад, Закарпатською ОДА та представниками відповідних громад провести аналіз проєктів у сфері вітроенергетики на предмет відповідності екологічним вимогам чинного законодавства», – сказав він. Найближчим часом, додав Бондаренко, комітети, ймовірно, збиратимуться окремо, щоб узгодити спільну позицію та виробити рекомендації уряду і органам місцевого самоврядування щодо захисту довкілля та виконання євроінтеграційних зобов’язань.
Напередодні засідання, 7 листопада, народні депутати відвідали громади, де плануються або вже тривають роботи з будівництва вітропарків. «Те, що ми бачили, – це закладений фундамент на одному з гірських хребтів, біля якого немає техніки. Наскільки я розумію, забудовник очікує визначення подальшого процесу в апеляції та можливості завершити оцінку впливу на довкілля і отримати законний висновок. Станом на зараз такого висновку немає, тож будь-які дії мають відбуватися виключно після його отримання», – уточнив Бондаренко, підкресливши, що саме уповноважений орган ухвалює рішення щодо ОВД.
Генеральний директор компанії «Вітропарки України» Владислав Яременко на засіданні заявив, що підприємство має всі необхідні документи для виконання робіт. За його словами, тривають судові процедури за позовами окремих громадян, які оскаржують коректність документів. Перша інстанція, за словами Яременка, підтвердила законність дій компанії, справа перебуває в апеляції. Він також наголосив на підтримці проєктів громадами та перспективі прямих надходжень від генерації в місцеві бюджети, а також на виконанні досліджень за чинними методиками – без впливу на ліси, біорізноманіття та довкілля, з повним комплексом необхідних вишукувань.
Климпуш-Цинцадзе окремо підкреслила, що Карпатський регіон має чималі площі, де вітрогенераційні потужності можна розміщувати правильно та законно – із дотриманням інтересів громад і держави. «Ми не проти вітру, але проти спрощеного підходу. Екологічна сфера буде однією з найскладніших для виконання наших міжнародно-правових зобов’язань і для вступу в ЄС. Нам потрібна державна політика – ґрунтовна, глибока, з розрахунками та баченням, яку має провадити відповідне міністерство», – сказала вона. За її словами, об’єднання міністерств економіки, довкілля і сільського господарства в один орган ускладнює євроінтеграційний курс, тому вона очікує на їх роз’єднання та посилення профільної відповідальності. При цьому будь-яке будівництво, підкреслила депутатка, має відповідати і інтересам місцевих громад, і загальнонаціональним цілям унітарної держави під час війни та в перспективі відновлення.
Окремим блоком розглянули питання визначення територій Смарагдової мережі в Україні – європейської системи природоохоронних територій, створеної на основі Бернської конвенції як доповнення до Natura 2000. Бондаренко нагадав, що відповідний законопроєкт з 2021 року пройшов перше читання і був направлений на доопрацювання. Документ потребує актуалізації – з урахуванням умов воєнного стану та зобов’язань, які Міндовкілля раніше брало на себе спільно з громадськістю. Комітет очікує пропозиції від уряду для подальшого опрацювання.
Климпуш-Цинцадзе додала, що під час засідання заслухали позицію віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Комітети планують звернутися до Кабміну – зокрема до профільного віцепрем’єра – щодо термінового опрацювання остаточного тексту законопроєкту по Смарагдовій мережі. Вона зауважила, що на карті Ради Європи вже позначено значну кількість територій, які претендують на включення до мережі, але необхідно забезпечити їх остаточне визначення в національному законодавстві.
