Гості регіону високо оцінюють свій відпочинок. Середня оцінка загального враження від весняних подорожей областю склала 4,25 бала з 5 можливих. Про це свідчать результати опитування “Туристичний барометр Закарпаття: настрої та очікування початку літа 2026 року”, які презентував відомий місцевий туризмознавець Олександр Коваль. Фахівці зафіксували ключові тренди весняного сезону.
Журналісти дослідили свіжі аналітичні дані. До зрізу увійшли анкети 85 респондентів, які відвідали край у травні та на початку червня:
“Ми отримали 85 повноцінних даних. Це не є наукове дослідження, це є зріз, який нам дає можливість побачити тенденції, тренди, певні закономірності. На основі них можна приймати певні так звані управлінські рішення”.
Найбільше мандрівників приваблює відпочинок у містах. Обласному центру віддали перевагу близько 67% опитаних громадян. Слідом за лідером йде Мукачево, куди завітали 65,9% відпочивальників. Музеї та старовинні замки зацікавили 55% людей. Легендарне гірське озеро Синевир побачили 50% анкетованих. Локальну гастрономію з дегустацією вин, меду та крафтової бринзи обрали 43,5% осіб. Таку ж кількість прихильників отримали термальні купальні Берегова. Гірські хребти зацікавили 35,3% респондентів. Головною метою поїздки релакс назвали 77,6% опитаних. Активно проводили час біля 30% осіб. До родичів приїхали 10,6%, у службових справах – 9,4%, а на лікування в санаторіях – 7,1% людей. Спрямування за кордон або транзитний проїзд вказали 2,4% анкетованих. Географія гостей виявилася строкатою. Столиця та Київська область забезпечили 31,8% потоку. Самі мешканці Закарпаття сформували 17,6% внутрішнього туризму. Інші регіони країни, включаючи Дніпро, Волинь, Запоріжжя, Черкаси та Чернігів, дали 38,8% відвідувачів. Найбільшу вікову групу склали особи віком від 36 до 50 років – це 65,9% мандрівників.
“Тобто це люди, які, як правило, подорожують із родиною, дітьми. Цікавий теж сегмент — це люди 51+ років, які становлять 18,8%. 26-35 років — це 8,2%, 18–25 років — 7,1%. Якщо говорити про мету подорожі, 77,6% обрали відпочинок. Це є лідируючий сегмент, який підтверджує багато інших даних, зокрема, і показники туристичного збору, фінансування музеїв, оскільки до нас багато людей їдуть саме з цією метою. Активний туризм — близько 30% людей, тобто Карпати популярні. Період збору даних тривав із травня до початку червня. 10,6% — це відвідування родичів, 9,4% — робота. 7,1% — це стаціонарне лікування. Транзит або поїздку за кордон обрали 2,4% респондентів”.
Більшість візитерів обирають короткі поїздки. Майже 49% гостей проводять в області всього два-три дні. Понад 45% подорожніх витрачали від однієї до двох тисяч гривень на добу.
28,2% перебували в області від чотирьох до семи днів. Третій сегмент —14,1% — це понад сім днів. Якщо говорити про бюджет на одну людину, наибольший сегмент — це 45,9%, тобто від однієї до двох тисяч гривень на день. 25,9% витрачають від двох до трьох тисяч гривень на день. 15,3% опитаних — понад 3000 гривень.
Мандрівників приваблює безпека і спокій. Про це заявили 35% опитаних осіб. Дику красу природи Карпат відзначили 32% респондентів. Проте аналітики зафіксували і низку проблем у сервісі.
“Мукачево відвідали 65,9% опитаних. Тобто Ужгород, Мукачево — це два таких візиткових місця. 55% відзначили замки та музеї, це число підтверджує те, що близько 600 000 гостей в минулому році відвідали наші музеї, були сплачені вхідні квитки. Тобто музеї стають цікавішими, люди про них дізнаються, і тому їх відвідують. 50% респондентів обрали озеро Синевир. 43,5% відзначили гастротури: вино, мед, бринзу, крафтові продукти. 43,5%. Термальним водам, зокрема, у Берегові надають перевагу 41,2% опитаних. 35,3% респондентів подорожували гірськими маршрутами”.
Частина гостей висловила невдоволення якістю послуг. Люди жалілися на транспорт, засміченість, екологію, дефіцит інформації та невдалий таймінг турів.
“Найбільше під час подорожі людям сподобалися безпека, тиша, спокій — їх обрали 35%. Природні ресурси та дику красу Карпат — 32%. Однак, згідно з опитуванням, найбільше скаржилися на транспортну логістику, сміття, екологічні ризики, невідповідність ціні сервісу, нестачі інформації про унікальні пам’ятки, організаційні моменти: перенасиченість програм, брак вільного часу, виснажливий таймінг”.
