Процес активної декомунізації на Закарпатті стартував у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення росії. Відтоді область пройшла значний шлях — було перейменовано майже всі вулиці, пов’язані з радянським минулим, а також демонтовано близько 100 пам’ятників і символів радянської епохи.
Станом на листопад 2025 року в області залишилося перейменувати п’ять вулиць, демонтувати понад 50 радянських пам’ятників і оновити старі покажчики. Про хід процесу розповів співзасновник громадської організації «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков.
За його словами, основну частину робіт уже виконано, проте окремі громади зволікають із завершенням процесу. Це стало причиною певного уповільнення декомунізації у 2025 році.
«2025 рік був слабенький, майже без активності. Ті, хто хотіли, вже давно все зробили. Тепер, коли закон про нацпам’ять набув чинності, будемо працювати з громадами, які досі мали змогу нічого не робити. Як от у Виноградові — лише нещодавно Міністерство культури дозволило демонтаж радянського пам’ятника», — зазначив Поздняков.
Він додав, що обсяг залишкових робіт у регіоні не є великим і за наявності політичної волі всі завдання можна виконати протягом одного-двох місяців.
Демонтаж радянських пам’ятників
У 2025 році на Закарпатті демонтували лише близько п’яти радянських об’єктів. Це пояснюється тим, що в попередні роки — 2022–2024 — більшість робіт уже було завершено. За оцінками активістів, понад 80% необхідних демонтажів відбулися до цього часу.
Втім, певні процеси затягуються через бюрократичні перепони. Наприклад, у Виноградові документи на вилучення радянського пам’ятника з реєстру подали ще в січні 2023 року, а дозвіл на демонтаж отримали лише через два з половиною роки.
Найповільніше, за словами Позднякова, рухається Хустська громада, де залишається близько 15 радянських об’єктів. Активіст зазначив, що після очищення цієї території кількість радянських пам’ятників на Закарпатті зменшиться на третину.
Інформація про всі об’єкти, що підлягають демонтажу, доступна на спеціальній онлайн-карті, створеній ГО «Деколонізація. Україна».
Перейменування вулиць
Від початку повномасштабної війни на Закарпатті перейменували понад 1000 вулиць. Проте п’ять із них досі залишаються з радянськими назвами:
- вулиця Борканюка (смт Міжгір’я);
- вулиця Туряниці (смт Міжгір’я);
- вулиця Вакарова (с. Майдан);
- вулиця Івана Мондока (Мукачево);
- вулиця Короленка (Хуст).
Поздняков пояснив, що у деяких громадах перейменування відкладають, щоб мати змогу присвятити нові назви загиблим захисникам України. Водночас, за його словами, у частини мешканців ще зберігається ментальна прив’язаність до радянського минулого.
«Люди не завжди готові змінювати назви. Це не завжди свідомий вибір — інколи просто залишки радянського мислення. Та поступово ми це подолаємо», — зазначив активіст.
Щодо заміни покажчиків, ситуація теж різна. У Мукачеві та Хусті їх уже оновили, тоді як в Ужгороді процес іде повільніше. За словами Позднякова, частину покажчиків із новими назвами в Ужгороді встановили лише завдяки волонтерським ініціативам.
В Ужгородській міській раді пояснили, що фінансування на заміну покажчиків у місцевому бюджеті наразі не передбачене. Демонтаж старих вказівників здійснюють лише за зверненнями мешканців чи підприємців.
Попри це, волонтери оновили назви вулиць у сервісі Google Maps, зокрема в Ужгороді та Мукачеві, щоб жителі бачили актуальні зміни.
Наступні кроки та значення декомунізації
Станом на кінець 2024 року перейменуванню ще підлягають село Червоне (Ужгородський район) та Родникова Гута (Мукачівський район). За словами активіста, над їх перейменуванням доведеться попрацювати юридично, адже для цього потрібна історична аргументація.
Поздняков підкреслив, що успіх декомунізації полягає не лише у знищенні радянських символів, а й у поверненні національної пам’яті:
«Знести пам’ятник чи перейменувати вулицю — це лише половина справи. Головне — наповнити простір нашими сенсами, відновити українські імена, популяризувати власних героїв. Без цього всі зміни не матимуть глибокого значення».
Він також додав, що після завершення декомунізації ГО «Деколонізація. Україна» планує встановлювати нові пам’ятники, меморіальні дошки та створювати аудіовізуальні проєкти, аби вшанувати українських діячів і героїв.
