6 липня на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах відбулася прем’єра документального фільму “Дівія” режисера Дмитра Грешка. Українська стрічка увійшла до основного конкурсу та змагатиметься за головний приз фестивалю – “Кришталевий глобус”.
Фільм “Дівія” – це спостереження за змінами української природи під впливом війни. Назва відсилає до слов’янської богині, символу материнської сили природи. Роботу над стрічкою розпочали навесні 2022 року: зйомки проходили як у заповідниках, так і на деокупованих територіях – Київщині, Харківщині, Чернігівщині, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях.
Відмова від слів: коли зображення говорять гучніше
З самого початку режисер обрав шлях без закадрового голосу та текстових пояснень. За словами Грешка, ідея була у тому, щоб дати природі “заговорити” власною мовою – через візуальні образи, звук і музику. Протягом процесу команда консультувалася з фахівцями, але зрештою вирішила відмовитися від пояснень, адже цифри та факти щодо екологічних наслідків війни постійно змінюються.
Зйомки на фронті: ризики та реальність
Першу частину зйомок Дмитро Грешко проводив самостійно, разом із рятувальниками, екологами й волонтерами. На пізніших етапах приєднався оператор Володимир Усик, який додав власне бачення до візуального стилю фільму. Для знімальної групи були обов’язковими засоби індивідуального захисту, аптечка та суворе дотримання інструкцій саперів і супроводжуючих осіб.
Тварини, війна і люди
Особливе місце у фільмі посідають тварини, що залишилися у зоні бойових дій. Знімальна група шукала контакти через волонтерів, місцевих жителів та отримувала відеоматеріали від військових. За словами режисера, тварини стали символом уразливості та стійкості життя навіть у найскладніших умовах.
Виробництво та підтримка
Проєкт отримав фінансування від Української кіноакадемії (у співпраці з Netflix), Польського інституту кіно, Нідерландського кінофонду та низки інших грантів. Це дозволило реалізувати ідею у складних умовах війни та зняти фільм про вплив війни на екологію та світ тварин.
Візуальна концепція та вплив на глядача
Грешко обрав жанр “потворної краси”: глядач спочатку занурюється у мальовничі ландшафти, а згодом спостерігає руйнування і трансформацію під впливом бойових дій. Так режисер змушує замислитись над цінністю збереження природи. У роботі над стрічкою надихався прикладами авторського документального кіно Чжао Ляна, Віктора Косаковського, Годфрі Реджіо та інших митців.
Діалог із глядачем – європейська і українська аудиторія
Мета фільму – зробити тему універсальною. “Дівія” звертається не лише до тих, хто живе поруч із війною, а й до людей із різних куточків світу, які цінують природу і розуміють її крихкість. За словами режисера, війна на сході України забирає не лише людські життя, а й унікальні екосистеми – це повинен усвідомити кожен глядач.
Баланс між драматизмом і етикою
З понад 100 годин відзнятого матеріалу у фінальний монтаж увійшли лише ті епізоди, які підсилювали основну ідею стрічки. Багато шокуючих сцен, зокрема епізоди ексгумацій, режисер свідомо вирішив не показувати, аби не маніпулювати болем. Основна задача монтажу – зберегти цілісність та емоційну динаміку фільму, не вдаючись до надмірного драматизму.
Культура і фронт: унікальний досвід режисера
Нині Дмитро Грешко служить у “Культурних силах” – підрозділі, який об’єднує військових з мистецьким бекграундом та займається культурною дипломатією. Він переконаний: творчість у час війни здатна не лише зберігати пам’ять, а й впливати на сприйняття реальності в Україні та світі.
