Початок п’ятого року повномасштабної війни Росії проти України дедалі чіткіше демонструє провал ключових розрахунків Кремля. Події на фронті й політичні наслідки вторгнення не підтверджують тверджень Москви про неминучу поразку України.
Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни. Аналітики констатують – твердження Кремля про те, що затягування війни нібито погіршує позиції Києва, не відповідають реальній ситуації на полі бою.
Ситуація на фронті
Станом на кінець лютого 2026 року бойова динаміка не свідчить про неминучість великих російських успіхів. Навпаки, українські війська досягли найпомітніших територіальних здобутків з моменту вторгнення до Курської області у серпні 2024 року та після контрнаступу 2023-го.
У середині грудня Сили оборони розпочали серію контратак поблизу Куп’янська. В результаті було повернуто щонайменше 183 квадратні кілометри та звільнено кілька населених пунктів. Україна утримує ці позиції, а поточна ситуація не вказує на швидке відновлення контролю Росією над цими територіями.
На початку лютого 2026 року українські війська також провели обмежені контратаки на напрямках Олександрівки та Гуляйполя у Дніпропетровській і Запорізькій областях, звільнивши кілька населених пунктів.
Аналітики ISW зафіксували, що на цих ділянках фронту ЗСУ звільнили близько 200 квадратних кілометрів, втративши приблизно 35 квадратних кілометрів на інших напрямках. Чистий приріст території у лютому становив близько 165 квадратних кілометрів.
Водночас в Інституті застерігають – Росія може стабілізувати фронт і спробувати відновити наступ, оскільки підготовка до весняно-літньої кампанії 2026 року майже завершена.
“Українські контратаки зірвали зусилля Росії щодо створення умов для весняно-літнього наступу 2026 року та змусили росіян спочатку боротися за стабільні оборонні позиції”, — зазначається у звіті.
Втрата Starlink і заборона Telegram
В ISW вважають, що серія локальних українських контратак матиме довготривалий вплив на здатність окупаційних військ досягати суттєвого прогресу навесні.
Однією з причин успіхів ЗСУ стали проблеми російського командування зі зв’язком та управлінням. Вони виникли, зокрема, через спільні зусилля Ілона Маска та Міністерства оборони України щодо припинення незаконного використання Starlink російськими військами.
Додаткового удару по системі управління завдало й рішення Москви обмежити використання Telegram, який російські військові активно застосовували для бойових комунікацій.
“Кремль, схоже, не усвідомлював, наскільки його армія залежить від Telegram для оперативних військових цілей, і надав пріоритет контролю над інформаційним простором, а не ефективності бойових дій”, — йдеться у звіті.
Водночас аналітики наголошують – успішні дії ЗСУ в районі Куп’янська відбулися ще до виникнення проблем зі зв’язком у російських військ. Це свідчить, що Україна здатна досягати результатів і без зовнішніх факторів, пов’язаних із командуванням РФ.
Українська армія ефективно використовує розрідженість і виснаження підрозділів противника, які просувалися малими групами за тактикою інфільтрації, але не встигали закріплювати комунікації та підтягувати резерви.
Аналітики припускають, що сторони й надалі періодично змінюватимуть тактичну перевагу, проте Росія так і не змогла забезпечити собі стійкої домінуючої позиції на фронті.
Цілі Путіна у війні
Повномасштабне вторгнення триває вже п’ятий рік, однак Росія не досягла жодної з ключових початкових цілей. Спроба захопити Київ “за три дні” провалилася, як і плани взяти Харків, повністю окупувати Донецьку, Запорізьку та Херсонську області, а також Миколаївщину й Одещину.
Російські війська досі не контролюють усі чотири області, які Москва незаконно оголосила анексованими у 2022 році.
Заявлена Кремлем “денацифікація” передбачала зміну демократично обраної влади в Україні. Натомість держава продовжує дотримуватися конституційного курсу і принципів демократичних виборів.
План “демілітаризації” також зазнав краху. Збройні сили України сьогодні поступаються за масштабом у Європі лише Росії та мають унікальний чотирирічний бойовий досвід, яким діляться із західними партнерами.
Крім того, вторгнення РФ дало протилежний ефект у питанні НАТО – Фінляндія та Швеція стали членами Альянсу, а європейські країни суттєво посилили військову підтримку України.
Європа разом зі США надала мільярди доларів допомоги та створила “Коаліцію охочих”, яка готується до розгортання миротворчої місії для захисту можливої мирної угоди.
На цьому тлі показовою залишається заява речника Кремля Дмитра Пєскова, який у річницю вторгнення визнав, що “цілей спецоперації поки що не досягнуто”, а війна триває нібито заради “безпеки людей на Донбасі”.
П’ятий рік війни чітко показує – початковий сценарій Кремля не спрацював, а стратегічної переваги, яка гарантувала б Росії перемогу з плином часу, так і не з’явилося.
