Західні союзники мають усі ресурси, щоб зробити війну Росії проти України стратегічно програшною для Кремля. Втім вирішальним фактором залишається не кількість озброєння, а політична рішучість Європи діяти самостійно, без огляду на Сполучені Штати.
Таку оцінку подій дає оглядач Чарльз Мур, аналізуючи чотири роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На його думку, затягування війни грає на користь Москви лише доти, доки Захід не використає наявні важелі впливу.
Висока ціна наступу і скромний результат
За роки великої війни російська армія зазнала масштабних втрат. За оцінками, понад 325 тисяч військових загинули, а кількість поранених і зниклих безвісти щонайменше утричі більша. При цьому територіальні здобутки Кремля залишаються обмеженими – Росії вдалося окупувати близько 20 відсотків української території.
Оглядач проводить історичну паралель: під час Другої світової війни Радянському Союзу знадобилося менше ніж чотири роки, щоб відтіснити нацистські війська від Москви і дійти до Берліна. Нинішня кампанія Путіна, навпаки, демонструє відсутність вирішального прориву.
“Цей результат – ні, відсутність результату – настільки принизливий, що Путін відчуває: його єдиний шанс – підтримувати свою перегріту, інфляційну воєнну економіку і продовжувати воювати”, – зазначається у публікації.
Українська винахідливість на морі
На тлі російських втрат Україна, попри значно менші ресурси, продемонструвала нетипові для класичної війни рішення. Не маючи повноцінного військового флоту, українські сили змогли фактично заблокувати Чорноморський флот РФ у пунктах базування.
Крім того, Збройні сили України успішно уразили російський підводний човен, що стало показовим прикладом асиметричної війни і технологічної гнучкості.
Інформаційний тиск і слабкість союзників
Водночас Кремль, за оцінкою автора, досягає певних успіхів поза полем бою. Росія активно просуває власні наративи на Заході, використовуючи втому суспільств і політичні коливання.
Ситуацію ускладнює і позиція нової адміністрації США. Дональд Трамп, як зазначається, чинить тиск на Київ, вимагаючи поступок, однак не формулює жодних чітких вимог до Москви.
На цьому тлі європейські члени НАТО виглядають надто залежними від США:
- від американського фінансування оборони
- від військової техніки та логістики
- від системи командування і стратегічного планування
Оглядач звертає увагу і на відсутність у Європі єдиного центру ухвалення рішень, а також на те, що окремі країни скоротили свої збройні сили до рівня, який робить їх “несерйозними” союзниками.
За висновком Чарльза Мура, Захід цілком здатний змінити хід війни і забезпечити Україну всім необхідним для перемоги. Ключова умова – тверда, узгоджена і довгострокова політична воля, без якої війна ризикує затягнутися ще на роки.
