Ветеран війни та біолог Андрій Тупіков звернувся до президента України з петицією щодо збереження високогірних Карпат. Однак документ досі не оприлюднили, хоча строки, передбачені законом, уже минули.
Про це Тупіков розповів, коментуючи ситуацію з поданою 15 лютого петицією, яка стосується захисту полонин та врегулювання забудови у високогір’ї. За його словами, навіть з урахуванням вихідних днів терміни розгляду вже порушені.
“Відповідно до закону про звернення громадян, петиція розглядається протягом двох днів з дня подачі. Я подав її 15 лютого. Нехай неділя вихідний, але сьогодні вже п’ятниця, 20 лютого. У мене виникає питання, як так і чому це відбувається. Я подивився інші петиції – це не перше затягування, але з чим воно пов’язане, я не знаю”, – зазначив біолог.
Андрій Тупіков наголошує: йдеться не про повну заборону розвитку, а про дотримання законних вимог. За його словами, саме цього системно не відбувається.
“Ніхто не проти будівництва чи бізнесу, але є законні правила. Ми бачимо, що раз за разом їх не дотримуються. Частина високогірних Карпат входить до Смарагдової мережі, а закону, який реально захищає ці території, досі немає, хоча це міжнародні зобов’язання України. За чинних норм там не може розвиватися такий бізнес, бо він руйнівний”, – пояснив він.
Окремо ветеран говорить про цінність полонин як унікальних природних і культурних ландшафтів, що формувалися тисячоліттями.
“До тисячі метрів – це ліси, які використовують у господарстві. Вище – це полонини, субальпійські відкриті ділянки з унікальними природними комплексами європейського масштабу. Їх неможливо просто ‘відновити’. А саме цинічне, що вітропарки пишуть в ОВД, що вони їх відновлюватимуть. Я не кажу закрити всі Карпати, я говорю про найцінніше”, – наголосив Тупіков.
Після звільнення зі служби в ЗСУ, каже він, масштаби гірського будівництва стали для нього шоком.
“Якою ціною ми будуємо ці вітряки і курорти? Йде війна, а мільйони гривень вкладають у те, щоб різати гори і рубати ліси. Я повернувся з фронту і не розумію, що відбувається. У мене відчуття, що я знову на фронті”, – розповів ветеран.
До теми долучаються й громадські активісти. Голова ініціативи “Голка” Ірина Федорів повідомила, що очікує від президента подання до Верховної Ради законопроєкту, який реально захистить Карпати.
“Прошу всіх бути готовими збирати підписи максимально оперативно. Після полонини Руна Карпатам загрожує каскадна історія забудови високогір’я”, – зазначила Ірина Федорів.
Що відомо про забудову полонини Руни
У травні 2025 року близько двадцяти людей пікетували Державну екологічну інспекцію в Закарпатській області, вимагаючи зафіксувати екозлочин на полонині Руна. Там триває будівництво вітропарку без екологічного висновку оцінки впливу на довкілля, що є порушенням закону.
У червні компанія “Вітряні парки України” подала до суду на журналістку-розслідувачку Олену Мудру, заявивши два позови про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Того ж місяця депутати Тур’є-Реметівської сільської ради змінили конфігурації земельних ділянок на полонині Руна, ухваливши рішення пакетом на користь вітропарків у момент, коли природозахисники проходили реєстрацію.
У серпні суд ухвалив рішення щодо будівництва вітряків, а першу вітрову електростанцію на Закарпатті встановили ще у серпні 2024 року на території Нижньоворітської громади.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства погодило проєкт будівництва ВЕС на полонині Руна. За результатами перевірок у Тур’є-Реметівській громаді порушень не виявили – будівництво, за офіційною інформацією, здійснюється з дотриманням земельного та містобудівного законодавства.
