В Мукачеві 9–11 січня відбувся винний фестиваль “Латориця” — перший після початку повномасштабної війни. Подію організували місцеві підприємці: 7 виноробів, виробники сирів та сувенірів представили свою продукцію, а відвідувачі могли зробити донати на безпілотники для ЗСУ. Захід відвідали понад 1500 людей.
Співорганізатор фесту, ресторатор Віктор Стинич, пояснив мету заходу:
“Ми всі розуміємо і знаємо, що триває війна. Але життя триває і не можна забороняти радість. Заборона радості — це деструктив абсолютний. Ми маємо жити і маємо виходити з щоденного стресу. Фактично те, що відбувається зараз на фестивалі, ми робимо людей трішечки щасливішими. Мукачівців, ужгородців, а також киян, харків’ян, одеситів, для яких зараз бути без світла, без тепла, без води набагато складніше, ніж нам на Закарпатті.”
Частина коштів, зібраних на фестивалі, піде на проєкт “Мукачівські дрони” для підтримки безпілотних систем 101-ї бригади територіальної оборони.
Винороб Олександр Ковач, який займається виробництвом вина понад 30 років, привіз на фестиваль 11 сортів напою. Він наголосив, що винний туризм Закарпаття — це, насамперед, культура дегустації, а не розвага.
“Це в жодному разі не є якась п’янка, чи розважалівка. Це гарний культурний захід, на якому організатори втілюють ідеї, і як допомогти нашим Збройним силам”, — зазначив Ковач.
Відвідувачі ділилися своїми враженнями. Мукачівка Олена прийшла на фестиваль з донькою:
“Ми дуже скучили за винним фестивалем. Уже 5 років у Мукачеві нічого подібного не відбувалося. Дуже гарна задумка, спілкування, настрій після свят ще у людей піднесений.”
Студентка Ліза Стороженко, попри сніг і перебування на ходунках, також відвідала подію:
“Дуже рада можливості бути на фестивалі, мати змогу задонатити і навіть у таких непростих обставинах для нашої країни переводити ситуацію в плюс.”
Вхід на закриту територію коштував 200 грн, а за три дні — 400. У соцмережах та місцевих групах подія отримала й критику через платні квитки. Володимир Горішняк, адміністратор групи “Мукачево SOS”, висловив позицію проти проведення фестивалю під час війни:
“Було б абсолютно логічним на момент активної війни припинити будь-які розважальні заходи. Оці всі прикриття під те, що ми донатимо під ЗСУ, це блюзнірство, це пафос, це не зовсім відповідає дійсності.”
Марина Марченко, дружина безвісти зниклого військового, додала:
“У сім’ях військових і безвісти зниклих немає свят, як фестивалі вина. Такі події не відображають того, що переживають ці родини.”
Віктор Стинич пояснив витрати та мотивацію проведення заходу:
“Щоб провести фестиваль, ми витратили досить немаленьку суму на площадку, електрику, оренду палаток, розчистку території, ремонт столів. Це все наша робота, яку ми оплачували зі своєї кишені. Гості платять за вхід, а учасники — за участь. Частина прибутку піде на дрони.”
За словами Владислава Микити з Мукачівської міськради, останній винний фестиваль у місті відбувався перед повномасштабним вторгненням у 2022 році під назвою “Червене вино”. Тоді фінансування здійснювали винороби, а не міський бюджет. Нинішній фестиваль отримав новий формат — дегустацію з визначенням переможців серед виноробів, що дозволяє дотримуватися обмежень воєнного стану.
Фестиваль “Латориця” показав, що навіть у воєнний час культура, гастрономія та підтримка армії можуть йти пліч-о-пліч, хоча і з певною критикою серед громадськості.
