У Мукачеві 11 листопада традиційно відзначають День святого Мартина, який є покровителем міста. Напередодні свята мешканці та гості Мукачева виготовляють власні ліхтарики, щоб увечері приєднатися до святкової ходи. Ця традиція бере початок у міських школах, де діти вивчають історію свята та створюють тематичні ліхтарики на заняттях. Учителі Мукачівської спеціалізованої школи № 16 вже понад сім років зберігають ліхтарики, зроблені разом з учнями.
Про це кореспондентці Суспільного розповіла вчителька трудового навчання Зоя Туряниця. Вона має невелику колекцію з трьох ліхтариків, які виготовила спільно з учнями більше семи років тому.
За її словами, над створенням титульного шкільного ліхтарика працювали цілою командою. До процесу залучали учнів, адміністрацію, учителів технології, образотворчого мистецтва, інформатики, фізики та батьків. Разом вони розробляли ескіз, обговорювали концепцію, обирали матеріали, креслили основу, зварювали металевий каркас, розписували вітраж та робили декоративні елементи.
«У нашій школі було завдання виготовити один ліхтарик, який представлятиме наш навчальний заклад. Щороку ми думали, яким він має бути, щоб став найкращим у місті. Ми переглядали відео, фотографії нашої церкви і кожного разу намагалися придумати щось нове, чого ще не було», – розповіла вчителька.
Разом із колегою Наталією Мельничук вони створювали один великий ліхтарик висотою 50 см і ще десяток менших дитячих ліхтариків, з якими школярі брали участь у щорічній вечірній ході центральною площею Мукачева. Зоя Туряниця пригадує, що нині таких масштабних заходів немає через складну ситуацію в країні, але ліхтарики залишилися як теплі спогади.
«Зараз великої ходи вже немає, бо в нас важка ситуація в державі. Але ці ліхтарики залишилися, і я з радістю згадую ті часи, коли ми не знали, що таке ковід, маски чи заборона масових зібрань», – додала вона.
Один із ліхтариків має металеві фігурки. Зоя Туряниця розповіла, що його створювали тоді, коли вона була на дев’ятому місяці вагітності. Це був єдиний рік, коли вона не брала участі в ході, бо перебувала в пологовому будинку. Саме тому її донечку вона жартома називає «Евелінка-Мартінка», адже та народилася 13 листопада – якраз у час традиційної ходи.
Ще один ліхтарик зроблений у формі органа, встановленого в храмі Святого Мартина. Усередині конструкції навіть є спеціальна скринька для блютуз-колонки, що десять років тому було справжнім ноу-хау. Напис «Мукачево» на ліхтарику виконаний із листової міді у техніці чеканки. Усі фігурки вирізали манікюрними ножицями, через що руки були порізані та пошкоджені металом. На ліхтарику присутня й тиканка Святого Мартина, а на бокових гранях – гусочки, символи свята.
Зоя Туряниця каже, що ліхтарики в школі зберігають дуже бережно, адже вони нагадують про часи, коли діти творили з натхненням, вивчали історію міста та долучалися до формування сучасної традиції Святого Мартина в Мукачеві. «Ми не знали, що таке війна. І зараз, дивлячись на ці ліхтарики, я згадую добрі моменти. Це були часи творчості та великої любові до нашого міста», – підсумувала вчителька.
