Після радіодиктанту національної єдності, де пролунало слово «пітятко», запити щодо його значення миттєво заполонили Google. У зв’язку з цим «Суспільне Ужгород» підготувало добірку найяскравіших і найцікавіших слів закарпатського діалекту, який зберігає неповторний колорит регіону.
Закарпатський говір вирізняється поєднанням українських, угорських, словацьких і румунських впливів, що робить його унікальним культурним явищем. Нижче наведено 25 слів, які найчастіше можна почути на Закарпатті.
- Пітятко — курчатко, курча;
- Мацур / мачка — кіт / кішка;
- Крумлі (ріпа) — картопля;
- Тинґириця (киндириця) — кукурудза;
- Кийзлики (кремзлики) — деруни;
- Парадичка — помідор;
- Палинка — фруктова горілка, самогонка;
- Кавіль — кава;
- Ружа — троянда;
- Біціґлі — велосипед;
- Ґарадичі — сходи;
- Оболок (воболок) — вікно;
- Калап — капелюх;
- Цуря — одяг;
- Палачінтовка — сковорідка;
- Шіковно — швидко;
- Леґінь, фатюв — хлопець, парубок;
- Бетяр — сильний чоловік;
- Бітанґа — хуліган, шибеник;
- Финькати — плакати, рюмсати;
- Серинча — щастя, удача;
- Онанджити — щось робити;
- Біґлювати — прасувати;
- Тазик — миска для прання білизни;
- Фрас — чорт.
Також у межах акції до Дня української писемності та мови письменниця Євгенія Кузнєцова представила адаптовану закарпатську версію свого диктанту «Треба жити». Текст переклав і адаптував Віктор Стинич.
«Жити мусай ипно: ходити на гриби, шпацирувати красно по корзові, варити палинку і печи баньки на шпорі… Мусай жити! Не помали, не піціцько, не післявчора! Фурт! Нись!»
Ця версія викликала широкий резонанс у соцмережах — користувачі відзначили мелодійність і самобутність закарпатського говору, який, попри свою регіональність, зберігає справжній дух української мови.
