9 жовтня відбулася 44-та сесія Жденіївської селищної ради Мукачівського району, у якій взяли участь 14 із 22 депутатів. На порядку денному стояли питання, що викликали жваве обговорення серед громади: звернення від мистецької спільноти та громадських активістів, а також затвердження договору про соціальне партнерство з ТзОВ “Вітряний парк Верховинський”.
Серед розглянутих матеріалів був лист представників мистецької спільноти Закарпаття. У ньому зазначалося, що будівництво вітрових електростанцій на Полонинах може перешкодити творчому розвитку художників. Депутати взяли це звернення до уваги, проголосувавши одностайно.
Звернення громадської організації “Зберегти Пікуй”
На сесії також піднімалося питання, ініційоване активістами ГО “Зберегти Пікуй”. Вони вимагали скасувати рішення від 15 серпня, яке дозволяло ТОВ “Вітряний парк Верховинський” виготовлення технічної документації щодо поділу земель, а також проведення інженерно-геологічних вишукувань у межах території Жденіївської громади — зокрема поблизу сіл Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець та на горі Гостра.
Виконувач обов’язків селищного голови Юрій Русин пояснив, що це звернення вирішили перенести на наступну сесію. За його словами, воно ще не пройшло розгляд у профільних комісіях.
Голова організації “Зберегти Пікуй” Наталія Вишневська висловила свою позицію, зазначивши:
“Це дисонує з дискримінаційною угодою між сільрадою та “Вітропарками”, яку депутати мали б ретельно вивчити, особливо з юридичної точки зору. Громадянська позиція українців щодо захисту гір, зокрема Вододільного та Гострої, для ради, схоже, не має значення. Вони фактично продають національне надбання”.
Партнерство з компанією
Попри зауваження активістів, депутати одноголосно проголосували за затвердження договору про соціальне партнерство громади з ТзОВ “Вітряний парк Верховинський”.
Юрій Русин наголосив, що цей крок дозволить громаді отримувати авансові платежі від компанії, які підуть на вирішення першочергових проблем: ремонт фасаду та утеплення Кічернянської гімназії, заміну вікон у комунальних установах, облаштування дитячих майданчиків та вирішення питань із каналізацією.
Представниця компанії “Вітряні парки України” Наталія Черняк підкреслила, що співпраця передбачає щорічні відрахування у розмірі 3% від генерації вітротурбін:
“Ми запропонували регіону прозорий бізнес: 3% від вартості виробленої енергії надходитиме на рахунки громади. Сума залежатиме від кількості виробленої електрики та вартості кіловата. В середньому одна вітротурбіна може приносити близько півтора мільйона гривень на рік”.
