Алергія стрімко поширюється, і сьогодні з нею стикається майже кожен другий. Вона може з’явитися навіть у дорослому віці, попри відсутність симптомів у дитинстві. Про причини алергії, методи діагностики та небезпеку самолікування розповіла в ефірі “Українського радіо. Ужгород” алергологиня та імунологиня Богдана Булеза.
Алергія виникає як хибна реакція імунної системи на повторне потрапляння певної речовини в організм. Найчастіше її розвиток обумовлений спадковістю: якщо батьки мають алергію, дитина з великою ймовірністю також буде схильна до неї. Проте трапляються випадки, коли алергія проявляється лише у дорослому віці.
Велику роль у розвитку хвороби відіграють вірусні інфекції. Особливо сильно, за словами лікарки, на імунітет вплинув COVID-19. Ураження слизових оболонок очей, носа й бронхів, а також зниження місцевого імунітету можуть запустити алергічні реакції. Ускладнення з боку ендокринної системи, автоімунні захворювання та хронічний стрес також здатні спровокувати появу симптомів алергії.
Одним із найпоширеніших видів є сезонна алергія. На Закарпатті найчастіше реакцію викликає пилок берези, фруктових дерев, лугових трав, зокрема тимофіївки, а також бур’яни — полин та амброзія. Часто їх не видно, бо їх скошують ще до цвітіння, проте алергіки відчувають сезонне загострення.
Імунна система людей з алергією втрачає здатність розрізняти безпечні речовини та загрози. У відповідь на пилок чи інші подразники вона запускає захисну реакцію: з’являються кон’юнктивіт, риніт, чхання, а при тривалому контакті – бронхіти або навіть бронхіальна астма з нічними нападами задухи.
Алергія може починатися з дитячих років у формі атопічного дерматиту: висипів на щоках, згинах рук, ніг і на шиї. Такі реакції нерідко пов’язані з молочними продуктами, яйцями чи цитрусовими. Деякі діти “переростають” алергію — з віком у них розвиваються ферменти, які знижують чутливість. У когось це відбувається в 6 років, а у когось — лише у підлітковому віці. Водночас алергія може знову проявитися вже в дорослому житті.
Щоб відрізнити алергію від застуди, лікарка радить звернути увагу на тривалість симптомів. Якщо нежить триває понад тиждень, супроводжується чханням або закладеністю носа — це, швидше за все, не вірус, а алергічна реакція. У разі дерматиту у дітей висипання мають характерні місця локалізації. В обох випадках необхідна консультація лікаря.
Один із головних алергенів — побутовий пил. Повністю ізолювати його неможливо, проте можна зменшити контакт: використовувати гіпоалергенні подушки, регулярно проводити вологе прибирання та обробляти матраци спеціальними спреями. Інший поширений алерген — грибок, особливо пліснява, яка через підвищену вологість активно розмножується в оселях. Її спори викликають сильні алергічні реакції та можуть провокувати напади астми.
Реакції на домашніх тварин виникають не лише через шерсть, а й через білки, що містяться в слині й сечі. Ці речовини залишаються в домі до 10 років навіть після того, як тварину забрали.
За словами Богдани Булези, сьогодні не існує таблетки, яка б повністю вилікувала алергію. Лікування антигістамінними препаратами лише тимчасово блокує симптоми, а не усуває саму причину. Єдиний метод, який справді може змінити імунну відповідь організму, — АСІТ-терапія, або алергоімунотерапія. З її допомогою алергологи поступово «навчають» організм не реагувати на конкретний алерген. Згодом пацієнти перестають мати симптоми й можуть повністю одужати.
Однак лікування має бути призначене лікарем. Самолікування — небезпечне. Люди часто самостійно купують гормональні препарати, які тимчасово полегшують симптоми, але ускладнюють подальше лікування. У таких випадках звичайні антигістамінні засоби вже не діють, і терапія потребує серйозного перегляду.
