Михайло Лаба представляє виборчий округ №70 на Закарпатті у Верховній Раді IX скликання з 2019 року. Він обраний як безпартійний від партії “Слуга Народу” і входить до однойменної фракції, а також є членом Комітету з питань бюджету.
За п’ять років у парламенті Лаба став автором або співавтором 254 законодавчих ініціатив. З них 87 стали чинними, а показник проходження законопроєктів складає 34%. Як зазначають аналітики, це стандартний рівень для представника монобільшості. Тематика поданих проєктів стосується не лише бюджету, а й лісів, заповідників, держслужби, нацбезпеки, оборони та кримінального законодавства, хоча основна увага – на змінах до держбюджету та Бюджетного кодексу.
Щодо голосувань, за даними аналітичного центру, Лаба підтримав 51% рішень, голосував “проти” – у 8% випадків, “утримався” – у 29%, не голосував – у 8%, був відсутній – у 4%. За цей час мав 86 виступів і відзначився стабільною відвідуваністю.
Він підкреслює, що Верховна Рада з початку повномасштабного вторгнення працює в екстреному режимі: були ухвалені сотні законів для підтримки армії, мобілізації, гуманітарної допомоги та міжнародної інтеграції. Парламент швидко вносив зміни до бюджету, приймав закони на євроінтеграцію, знижував політичну конфронтацію і підтримував тісний діалог з парламентарями інших країн, що дозволяло просувати міжнародні санкції та залучати підтримку України.
Окрема увага – містобудівній реформі, яка в 2022 році викликала критику з боку ЄС і громадськості через ризики корупції. Лаба пояснює, що голосував “за” реформу через необхідність цифровізації процесів у сфері будівництва і пришвидшення відбудови зруйнованої війною інфраструктури. Проте він наголошує на важливості подальшого вдосконалення законодавства та діалогу з громадськістю.
Під час голосування за легалізацію медичного канабісу у 2023 році нардеп підтримав рішення, вказавши на його гуманітарну спрямованість – допомогти тяжкохворим, зокрема пораненим військовим. Лаба підкреслив, що мова йде про рецептурний препарат, який використовують у багатьох країнах світу.
У серпні 2024 року Лаба підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, афілійованих із Росією. На його думку, йдеться не про заборону релігії, а про захист суверенітету України та протидію антиукраїнським впливам.
Позицію щодо законопроєкту №9549 про примусове відчуження землі в Ужгородському районі Лаба пояснив так: спочатку підтримав ініціативу для розвитку цифрової інфраструктури, однак після внесення ризикованих змін відмовився голосувати повторно, вказавши на ризики для землевласників. Він виступає за прозорість та захист прав місцевих жителів у подібних рішеннях.
Щодо розвитку альтернативної енергетики, зокрема встановлення вітрогенераторів на високогір’ї, Михайло Лаба наголошує: розвиток має бути збалансованим, а рішення – ухвалюватися з урахуванням думки громад та екологічної доцільності. На його думку, потрібно зберігати унікальні ландшафти Карпат і дотримуватися балансу між енергетичними потребами, інтересами інвесторів та місцевих громад.
У декларації за 2024 рік Лаба вказав житловий будинок і кілька земельних ділянок у Невицькому та Пилипці, автомобілі “Таврія”, “Раф” і Acura MDX (останній у власності дружини), річний дохід – 720 тисяч грн, заощадження на рахунках і готівкою – понад 488 тисяч грн, а також кредитні зобов’язання на 278 тисяч гривень.
У 2022 році НАЗК склало на Лабу два адмінпротоколи щодо конфлікту інтересів – через голосування за присудження премії, лауреатом якої став його син, депутат облради Михайло Лаба-молодший.
Досьє: Михайло Лаба народився 1975 року у селі Тур’я Поляна на Закарпатті. Закінчив Ужгородський національний університет. Працював у місцевих органах влади, був головою сільради, заснував кілька громадських організацій. З 2019 року – народний депутат України.
