Російський фондовий ринок миттєво реагує бурхливим зростанням на будь-які чутки про припинення бойових дій. Бізнес прагне миру. Затяжне протистояння з Україною та регулярні удари по стратегічних об’єктах заганяють фінансову систему агресора у глибоку кризу. На цьому тлі Володимир Путін проведе черговий Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ), намагаючись реанімувати ринок, повідомляє Reuters.
Це буде вже п’ятий захід від початку повномасштабного вторгнення. Головною темою зустрічей з 3 по 6 червня стане пошук інструментів для стимулювання розвитку.
В уряді планують обговорювати залучення штучного інтелекту в банкінг, перерозподіл кадрів та зростання споживчої активності. Проте оптимізму мало. Підприємці відкрито називають завершення війни єдиним дієвим кроком для порятунку, але наразі цей процес повністю заблоковано через фокус США на Близькому Сході.
Падіння ключових показників та удар по НПЗ
Стагнація 3-трильйонної сировинної системи РФ стає очевидною. Торік темпи зростання обвалилися до 1% після солідних 4,9% у 2024 році. Перший квартал 2026 року приніс нове скорочення ринку на 0,2%. Чиновники традиційно звинувачують у всьому жорсткі санкції Заходу, дорогі кредити та міцний рубль, прогнозуючи на поточний рік мізерні 0,4% зростання.
Ситуацію критично погіршила далекобійна тактика Києва. Систематичні нальоти українських безпілотників на нафтопереробні підприємства, порти та заводи з виробництва добрив паралізували чверть усіх переробних потужностей НПЗ, створивши дефіцит пального в країні.
Втрачені можливості та безпорадність уряду
Російські олігархи давно намагалися попередити диктатора про катастрофічні наслідки мілітаризації. Куратор контактів із командою Дональда Трампа Кирило Дмитрієв досі доводить фінансові вигоди мирної угоди. Втім, один із відомих банкірів на умовах анонімності зізнався, що сприятливий момент для домовленостей безповоротно втрачено ще торік.
Представник “Сбербанку” Михайло Матовников констатує відсутність внутрішніх фінансових драйверів. Системі потрібен зовнішній поштовх, якого не дадуть ні банки, ні держбюджет.
Аналогічний песимізм висловлює і колишній заступник голови центробанку Олег В’югін. Він підкреслив, що через непомірні воєнні податки, падіння інвестицій та високі ставки уряду РФ фактично нічого запропонувати бізнесу для відновлення позитивної динаміки.
Усі старі опори путінського режиму повністю вичерпали себе. Головний економіст рейтингового агентства Expert RA Антон Табах нагадує, що капітальні інвестиції скорочуються два роки поспіль, а бюджетна політика абсолютно не стимулює ринок.
У росії відсутні потужні внутрішні ресурси, які мають Індія чи Китай. Без скасування міжнародних обмежень країна приречена на довготривалий застій.
Критика з боку комуністів та сталінські рейки
Певне полегшення Москві принесло лише стрибкоподібне зростання світових цін на нафту. Воно викликане кризою навколо Ормузької протоки, але аналітики називають цей ефект короткочасним.
Усередині РФ починає лунати рідкісна політична критика. Сибірський депутат Держдуми від Комуністичної партії Ренат Сулейменов відкрито застеріг владу, що економіка просто рухне, адже танки та снаряди не мають споживчої цінності для звичайного населення.
Паралельно видання The Telegraph зазначає, що постійні атаки дронів на Москву та дефіцит кадрів руйнують міф про спокійне життя в тилу. Кремль опинився перед жорстким вибором.
Путіну доведеться або припиняти бойові дії, або переводити державу на жорсткі рейки “сталінського типу”. Бойові дії тривають довше за світові війни, викликаючи паніку навіть серед раніше байдужих москвичів.
Для продовження агресії Кремлю доведеться оголосити тотальну мобілізацію. Це означатиме закриття кордонів, повне скасування залишків свобод та тотальний контроль над приватними компаніями.
